Ловець у житі
Дж. Д. Селінджер
Інсценізація А. Лубенської
Переклад з англ. О. Логвиненка
(драма на 2 дії)
Тривалість вистави 2 год. 50 хв.
Режисер-постановник – Анна Лубенська
Художник-постановник – Мар’ян Савіцький
Художник зі світла – Світлана Коренькова
Асистент режисера – Дмитро Бартков
Голден Колфілд – Бартков Д. В.
Містер Спенсер – Балко Б. А.
Роберт Еклі – Трифонюк О. В.
Ворд Стредлейтер – Кривдик Р. В.
Бармен – Василик Я. М., Чешеров О. В.
Санні – Алексеєнко Н. К., Кривдик М. С.
Моріс – Данчук І. Б., Сідлецький В. М.
Саллі Гейс – Алексеєнко Т. К., Хомин І. М.
Фібі Колфілд – Алексеєнко Н. К., Сапа Х. П.
Містер Антоліні – Коломієць В. М.
«Ловець у житі» (або, як його ще у нас перекладають, «Над прірвою в житі») – культовий твір культового американського письменника Джерома Девіда Селінджера, твір, який перекладено майже усіма мовами світу, і який є одним із центральних творів у культурі ХХ ст..
Розповідь про 17-річного підлітка, який шукає і не може знайти в оточуючому світі справжність, сенс, те з чим і ради чого варто жити, який надчутливо не сприймає фальш, несправедливість, спустошену і узвичаєну буденність, «саму-по-собі-зрозумілу» щоденну брехню, прикрашений фасад соціальної благопристойності – ця розповідь, написана із впливами екзистенціалістської філософії у 1951 році, стала популярною не лише в поколінні 50-х, не лише в середовищі інтелектуалів, але й серед молоді, підлітків багатьох наступних поколінь, субкультур та молодіжних рухів: від бітників, хіпі і панку – до гранджу і т.д.
Власне саме в цьому творі чи не вперше центром уваги стає психологія підлітка, його вразливе сприйняття реальності, протестність і пошук себе, звернення до внутрішнього світу людини, до найтонших і найінтимніших її переживань.
Що ж може наповнити існування, коли все видається пустим і несправжнім, чому присвятити своє життя, коли ні в чому не бачиш сенсу? Отак, визбируючи по крихтах сенс і те, що вважає важливим і добрим, головний герой твору Голден Колфілд знаходить зв'язок із цим світом і надію на свій шлях:
«Знаєш пісеньку «Коли хтось когось піймає у густому житі…»? Я собі уявляю, як табунець малечі грається серед поля – кругом жито й жито, куди не глянь. А я стою на краю страшної прірви. Нібито я повинен ловити малюків, якщо вони підбіжать дуже близько до прірви. Бо вони граються, гасають і не дивляться, куди біжать. А я повинен вискакувати звідкись й ловити їх, щоб не зірвались у прірву. Оце й усе, що я маю цілий день робити. Стерегти дітей над прірвою в житі. Дурниці, звичайно, я знаю, але це – єдине, чого мені хочеться по-справжньому. Дурниці, звичайно…»
Вистава для дорослих та старшого шкільного віку
Дата прем'єри - 26 червня 2012 року