Вперед, кошеня!
А. Зінчук
(Казка на 2 дії)
Рекомендовано для сімейного перегляду
Тривалість 1 год. 20хв.
Кульбаба н. а. Кедич Х. І., Кузмяк Ю. І.
Кошеня Бартков Д. В., Хомин І. М.
Чобіт н. а. Кустов С. П.
Каструля з. а. Баша О. П., Кузь Л. М.
Муха Данчук І. Б., Коломієць В. М.
Котяра Гулюк І. І., Жуков В. Г.
Рибка Алексеєнко Н. К., Алексеєнко Т. К.
Метелик Трифонюк О. В., Чешеров О. В.
Режисер-постановник,
сценографія, музичне оформлення Шараскін А. А.
Художники з костюмів Даренська В. В., Шараскін А. А.
Балетмейстер Збєря Н. А.
Асистент режисера н. а. Кустов С. П.
Філософська казка-притча про маленьке Кошеня, яке щойно народившись потрапляє на великий і темний Смітник, де зустічається з Метеликом без крил та Карасиком без плавничків, які згадують про колишню красу і мріють її повернути, зі старими Чоботом та Каструлею, які твердо знають лише те, що «все на світі зношується», із побитим життям хижим Котярою та із цинічною Мухою-інтриганткою, котра вважає, що єдине справжнє і найкраще в житті – це Смітник. І так легко на цьому Смітнику навчитись перш за все покидати, зраджувати, брехати – словом, виживати, але несподівано, невідомо яким вітром туди закинута, розквітає Кульбаба, яка вчить любити, дружити, вірити, дарувати і жертвувати. І шукати шлях до світла і краси – попри купи сміття та чортополох навколо, – вперед! Навіть якщо стомився, навіть якщо всі навколо розчарувались і опустили руки, навіть якщо шляху не видно, а досвіду так мало, – «Вперед, Кошеня!»
Дата прем’єри 20 червня 2010 року
Коментарі
музичне оформлення Ю, Саєнко
А Саєнко про це знає ???????????????
И-и-и
Дякую, відкоректовано вже згідно прем'єрної афіші, а не постановочного наказу.
zawlituw4e
а
під час вистави було чути за спиною коментарі (і то не дуже тихенькі) молодших глядачів - "мама, я більше сюди не прийду" - "йдем до дому" - "тут нудно"...і т.і.
і як завжди - істина говорить вустами дитини - нудно і нецікаво - дітям потрібно було багато що доуявлювати, і все тривало довго, мабуть для того, щоб батьки встигли дітям пояснити що ж відбувається.
проте - що там відбувалося? - актори, ті, які знайшли якесь трактування ролі, якось намагалися щось зіграти, але в пустому сценічному просторі це виглядало кволо і нецікаво...
можливо, за вийнятком Мухи (І. Данчук) - який створив певний характер, проте яко єдиний він нічого особливо не змінює у загальній картині - навіть не зрозуміло чого ця, така примітивна дружба, нервує і, чесно кажучи, нервує теж кволо.
Чобіт ( О. Дейцев) - ніби з ноги Сірка, якого той загубив у другій дії (за двома зайцями) проявляв прихильність до Каструлі (Л. Кузь) - дуже по-старицькому - і це йому вдається.
але не було якоїсь інакшості у грі - це ж не традиційна драматургія, не побутова і сценографія не побутова, а гра - побутова, гра характерна і тут конфуз - як кажуть "нестиковочка".
Костюми довершують картину нерозбірливості: Кошеня як і водиться в традиційних театрах для дітей, і Кульбаба - така сучасно ... довгонога і шевелюриста (це діти зацінили!), Котяра вже з елементами цивілізаційного одягу (футболка), а Каструля і Чобіт такі собі стилізовані костюми І половини ХХ ст. (перепрошую, якщо помиляюся, важко ідентифікувати...), а костюм Мухи у першій дії невинно білий, а у другій - чорний, якось візуально відсилає до німецьких офіцерів гестапо - проте - чому і навіщо? - це напевно якось пов"язано з перетворенням Кульбаби - про це ще потрібно подумати...
Вистава не призначена для
Вистава не призначена для перегляду дітьми молодше 8-9 років(на афіші чомусь написано - для сімейного перегляду).
Дітям дуже важко сприймати виставу без роз"яснень дорослих.
Сама вистава дуже затягнута, особливо перша частина (зростання кульбаби).
Тому для сімейного перегляду.
Тому для сімейного перегляду,щоб батьки могли пояснити те що дитина не зрозуміла.
Фотографії з вистави
— Запомни это хорошенько. Люди, которым ты пытаешься помешать, это те, от кого ты зависишь всю жизнь. Мы стираем ваше белье, готовим вам еду и подаем ее на стол. Мы расстилаем вам постель. Мы храним ваш покой, пока вы спите. Мы водим машины скорой помощи.