Перший український театр для дітей та юнацтва

Стародавня історія боротьби нашого театру (за життя і можливість вільно дихати і творити) з перманентними поверненнями до керівництва театром одіозного Думнича Юрія Васильовича через свою постійну повторюваність могла б здаватися фарсовою, тільки ж на практиці вона, вибачайте за банальність, скидається більше на щось "сильно драматичне".

Про цю історію (за останні більш як 10 років) вже говорено-переговорено, писано-переписано чи не у всіх львівських (і не тільки) ЗМІ ( "День", "Поступ", "Львівська пошта","Щоденний Львів", "Україна молода", "Мікроскоп пана Юрка", "Суботня пошта", "Високий Замок" і т.д.) Але виглядає на те, що ні протести колективу, ні увага громадськості не здатна захистити театр і забезпечити йому нормальні умови роботи.

Саме напередодні Міжнародного дня театру - 26 березня наказом Управління культури Львівської міської ради п. Думнич вже у бозна-який раз поновлений як керівник театру - генеральний директор. Це суперечить: 1) новому статуту театру, за яким театром керує художній керівник - людина з театральною освітою, 2) Закону України "Про театри та театральну справу", у якому не передбачено посади генерального директора як керівника театру. Тому таке призначення є зневагою як до думки і позиції колективу Першого українського театру для дітей та юнацтва, так і до Закону України, а до того ж спричиняє юридичну плутанину і масу правових колізій, адже посаду художнього керівника не скасовано і у театрі встановлюється якесь химерне двовладдя.
Така очевидно нездорова ситуація не дає можливості для повноцінної роботи і творчості та ще й ставить під загрозу проведення святкування 90-річчя нашого театру - найстарішого у світі театру для дітей та юнацтва. Але чи це когось хвилює? Сподіваємось отримати відповідь у якнайближчому часі.

А поки вільна профспілка театру уже заявила, що вважає незаконним згаданий наказ Управління культури і визнає керівником театру лише художнього керівника, згідно статуту.