Перший український театр для дітей та юнацтва

Вчора не стало нашого колеги заслуженого артиста України Олександра Миколайовича Дейцева.
Така от проста фраза, але як її інакше скажеш-напишеш? В таких випадках завжди бракує слів. І всі слова здаються банальними і затертими... Звичайно, треба обов'язково сказати, якою світлою і добродушною людиною він був, яким яскравим актором - словом сказати все те, що завжди кажуть у таких випадках. Але якими б банальними чи пафосними зі сторони не здавались сказані слова - для всіх, хто знав, Олександра Миколайовича вони будуть справді живими, бо все це - справді про нього.

Пропрацювавши в театрі більш як 30 років, Олександр Миколайович так і не встиг, на жаль, стати народним артистом, але навіть на моїй куцій пам'яті він завжди був одним із найяскравіших акторів театру, одним із найбільших улюбленців публіки, одним із найбільш запам'ятовуваних артистів - от мало його виконання таку властивість запдати в пам'ять і в душу. Думаю багато хто згадає добрим словом його Гамлета і Мину Мазайла, гетьмана Дорошенка і Швейка, а ще (і, може, й найголовніше) безліч персонажів дитячих вистав, персонажів щонайсвітліших - а це не дається підробити. А крім того він був просто доброю симпатичною людиною, від якої ні про кого ніколи не почуєш злостивого слова (навіть коли сердився), і якого любили, здається, таки всі: від акторів і режисерів до театральних котів-собак.

Нам завжди буде бракувати Вас, Олександре Миколайовичу, Вашої усмішки, серйозного і завжди трохи сумного погляду. Ви назавжди залишитеся в нашій пам'яті, в наших серцях...

Для всіх, хто хоче вшанувати Олександра Миколайовича, повідомляємо, що